оббирати — див. обібрати … Словник синонімів української мови
оббирати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обскубувати — ую, уєш і обскуба/ти, а/ю, а/єш, недок., обску/бти, бу/, бе/ш; мин. ч. обску/б, ла, ло; док., перех. 1) Вискубувати, виривати (волосся, пір я і т. ін.) по всій поверхні. || Скубучи, очищати від пір я, пуху (про забитих птахів). || Щипками… … Український тлумачний словник
надлуплювати — юю, юєш, недок., надлупи/ти, луплю/, лу/пиш; мн. надлу/плять; док., перех. Очищати, оббирати якусь частину чого небудь від шкаралупи, лушпиння, кори і т. ін … Український тлумачний словник
оббирання — я, с. Дія за знач. оббирати … Український тлумачний словник
оббиратися — а/юся, а/єшся, недок., обібра/тися, обберу/ся, оббере/шся, док. 1) Знімати з себе що небудь одне за одним; позбуватися чого небудь. 2) чим, у що, розм. Набирати, начіплювати що небудь на себе; вбиратися у щось. 3) перев. док., заст. Пристати,… … Український тлумачний словник
обдирати — а/ю, а/єш, недок., обде/рти і обідра/ти, обдеру/, обдере/ш; мин. ч. обде/р, обде/рла, обде/рло і обідра/в, обідра/ла, обідра/ло; док., перех., з кого – чого і без додатка. 1) Знімати, зривати кругом, з усіх боків чого небудь оболонку, верхній шар … Український тлумачний словник
обирати — а/ю, а/єш, недок., обра/ти, оберу/, обере/ш, док., перех. 1) Вирізняти, відбирати за якою небудь ознакою. || Надавати перевагу комусь, чомусь перед ким , чим небудь іншим. 2) ким, на (в, за) кого, до чого, в що, з інфін. і без додатка. Призначати … Український тлумачний словник
обібрати — див. оббирати … Український тлумачний словник
облуплювати — юю, юєш, недок., облупи/ти, луплю/, лу/пиш; мн. облу/плять; док., перех. 1) Очищати від верхнього шару, покриття, оболонки і т. ін. кругом, по всій поверхні; обдирати, облущувати. || Здирати, знімати з когось, із чогось верхній шар, покриття,… … Український тлумачний словник
